Середа, 14.11.2018, 19.33
Вітаю Вас Гість | RSS
Туризм і культура Великобагачанщини
Пропонуємо Вам, шановний відвідувачу, здійснити невелику інтерактивну екскурсію по історичним та пам'ятним місцям Великої Багачки.
 
Велика Багачка відома як козацький та кобзарський край.

Щодо козацького минулого і, взагалі, історії заснування та походження назви Велика Багачка то одностайної думки немає. Відомо, що перша писемна згадка про Велику Багачку сягає першої половини ХVІІ ст. – 1630 року. Село Богачка було нанесено на карту французького інженера Гійома де Боплана.

Існує декілька версій походження назви Багачка.

-                              перша з них: кошовий отаман Запорозької Січі Дмитро Байда Вишневецький для того, щоб завчасно довідуватись про напад ворогів, посилав сторожові курені чатувати на лівобережних притоках Дніпра. Чатувати на річках Хоролі, Сулі, Ворсклі бажаючі знайшлися, а от нести сторожу на Пслі охочих не виявилось. Тоді Вишневецький вирішив створити окремий курінь з козаків, так би мовити, добровольців з різних куренів і направити його чатувати  р. Псьол. Коли він звернувся з такою пропозицією до козаків, то охочих виявилося чимало і назвали новостворений курінь Богацьким і від назви куреня, за легендою, пішла назва Багачки.

-                              друга: вважається, що Багачку заснував козак Багач, від прізвища якого і пішла назва Багачки та одноіменної річки – невеликої правої притоки Псла.

-                               третя: за твердженням полтавського дореволюційного історика, першим поселенцем був «козак королівської милості» Михайло Брацлавець.
Отож, ласкаво просимо до Великої Багачки.
 
При в’їзді у Багачку зі сторони автотраси «Київ - Харків» через село Красногорівку перше, на що звертають увагу подорожні – це козацький камінь та фігура козака.
 
 
           
 
 
   
 
 
 Цікава історія цієї пам’ятки. Під час збройної сутички між гетьманом Іваном Виговським та полтавським полковником Мартином Пушкарем (у складі військ Пушкаря в повному складі були Богацька та Балакліївська сотні) військо Пушкаря було розбите, а Багачку, Устивицю, Миргород та ряд інших сіл та містечок було віддано Виговським на розграбування своїми союзниками – татарами. На Багачку налетів загін татар, багатьох порубали, а ще більше потягнули в неволю. Зібравши загиблих під час нападу жителів та козаків, що загинули в сутичці з військами Виговського, багачами поховали їх на горі, а через деякий час, козаки, що поверталися із Січі привезли з собою великий камінь, який і поклали на могилі. Через необережність промисловців, які працювали у глиняному карєрі, могила була зруйнована, а камінь зсунутий зі свого місця.

У 2002 році цей камінь перенесли на гору і встановили на честь загиблих багачан.

Фігура козака вирізьблена місцевим умільцем – Коваленком Валентином Мартиновичем, в минулому начальником відділу культури. В недалекому майбутньому тут планується побудувати козацький форпост разом із сторожовою вежею, що стане ще одним привабливим, в туристичному плані,  місцем.
 
Трагічною сторінкою в житті нашого, та і не тільки нашого, району є Голодомор 1932 – 1933 років. Цей спрямований геноцид забрав у районі приблизно 6800 життів, а по селищу 890.
 
                             
 
 Памятний хрест Голодомору встановлено в 1993 році. Цікава і зворушлива історія сталася під час відкриття цього пам’ятника: була похмура дощова погода, ніби сама природа плакала за померлими. Коли 33 дівчини поставили свічки біля підніжжя пам’ятника, журавлиний ключ, що відлітав зимувати, жалібно курличучи,  опустився і  зробив декілька кіл над хрестом. А фігуру скорботної матері із мертвою дитиною встановлено в листопаді 2008 року.
 
Окрасою Великої Багачки, її духовним центром, є церква Різдва Богородиці. Її декілька разів спалювали татари,  останній раз її відбудували в 1710 році, а знищили її поборники войовничого атеїзму в 1937 році. Сучасна будівля церкви є копією споруди 1710 року і перша служба відбулася в 2001 році.
 
                            
 
Оскільки Багачанщина це кобзарський край, звичайно, обовязково повинен бути памятник кобзарю. До ювілейного 20 кобзарського свята, що відбувалося в 2008 році, за ініціативи та безпосередньої підтримки голови райдержадміністрації було встановлено пам’ятник нашому славному земляку, кобзарю Федору Даниловичу Кушнерику біля школи мистецтв, названої в його честь.   
 
                           
  

Життя і творчість Федора Даниловича це подвиг. Вдумайтеся тільки: хлопець із бідної сім’ї у сім років втратив зір але не розгубився і не втратив віри, а практично самотужки навчився грати на фісгармонії, скрипці та кобзі. Він не тільки виконував уже відомі народні твори, але і навчився складати власні думи і пісні, співаючи їх на власний мотив. А чи багато ми знаємо незрячих, які б стали керівниками хорів і навчали своїх учнів грі по нотах.

У вересні 1950 року громадськість України відзначала 75-ти річчя від дня народження Ф.Д. Кушнерика. До Великої Багачки прибули представники Академії Наук УРСР та Спілки письменників України Максим Тадейович Рильський, Андрій Малишко та Михайло Стельмах, і це підтвердження тієї великої ролі, яку зіграв Федір Данилович в культурному житті нашого краю та країни вцілому.
 
Слідкуючою нашою зупинкою буде свідок заснування Багачки, історична пам’ятка державного значення  - красень-дуб, що розташовується на районному стадіоні «Колос».
 
 
                            
 
У 1979 році вчені Київської сільськогосподарської академії визначили його вік – приблизно 650 – 700 років. З 1936 року біля цього дуба збираються на ювілейні випускники Великобагачанської школи. Раніше навколо поселення Богачка ріс дрімучий дубовий ліс з багатовіковими деревами. Це підтвердилося і тим, що під час проведення бурових робіт у 1976 році в селі Мала Решетилівка бурильники виявили, що на глибині з 5 до 12 метрів лежить семиметровий пласт дубів. А мешканець села Псільське Олексій Чуб у 1973 році витягнув із Псла дуба, з якого вже почали довбати човен. У дереві стриміла сокира часів Київської Русі та кілька наконечників стріл. Тепер ця знахідка перебуває в Харківському історичному музеї.
 
Тепер ми помандруємо на відпочинкову частину нашого селища. На ту, що знаходиться на березі річки Псьол. В будь-якій справі є свої ентузіасти. Зараз ми познайомимось з проектом одного з них. Приватний підприємець Сергій Шестериков побудував в 2008 році відпочинкову альтанку та облаштував навколо неї місце для відпочинку, а в подальшому запланував перетворити занедбаний яр в окультурений садок, в якому будуть рости плодові дерева.
 
                              
 
Зовсім недалеко, на тому боці яру, знаходиться стилізована козацька сторожова вежа. У своєму «Писанії битія» богослужитель Феодосій, який прибув у Багачку з Міжгірського монастиря на прохання богослужителя Січі і отамана Богацького куреня Сердюка у 1580 році записав «По березі Псла на віддалі 4-5 верстов стояли дерев’яні козацькі вежі на найвищих місцях де чатували козаки із соломою, смолою та кресалом». Такі вежі Богацького куреня стояли біля теперішньої церкви Різдва Богородиці та на північній і південних горах.
                            
 
Спустившись із козацької вежі ми потрапляємо на територію оздоровчо-лікувального закладу – санаторію «Псьол». Тут проводять ефективне лікування гастритів, жовчно-кам’яної хвороби, радикулітів, остеохондрозів, проводиться художня реставрація зубів та ще багато видів лікувань.

         Самі сучасні методи лікування та діагностики:

-         компютерна діагностика;

-         методики східної енергетичної медицини;

-         масаж, джакузі, контрастні мінеральні ванни, лікувальні душі, лікування п’явками та багато іншого.
                            
        
 

Поряд з лікуванням до послуг відпочиваючих цікава культурна програма за участю українського народного хору «Червона калина». Працює бар-ресторан, більярд. Проживання в затишних номерах з усіма зручностями, працює супутникове телебачення, послуги та косметолога. Крім того, на території санаторію є бювет з цілющою мінеральною водою, аналогічною за своїми властивостями із відомою «Миргородською». Раніше у Великій Багачці був цех по розливу мінеральної води, тому у майбутньому планується це виробництво відродити.

 
Форма входу
Пошук
Календар
«  Листопад 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930
Архів записів
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Copyright MyCorp © 2018
Зробити безкоштовний сайт з uCoz